Резолюція ПАРЄ та спосіб вбити «Під…са»

Це не аналітичний матеріал і навіть не його невдала спроба… це просто думки вголос без причетності…

Сьогодні з’явилась Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи «Функціонування демократичних інституцій в Україні», де цілком справедливо розкритиковано Україну, нашу судову систему і ступінь нашого поступу на шляху до Європи, завуальовано розкритикований також Президент, Уряд і… ми, бо країна це ми і владу обирали також ми. Це ще раз наштовхнуло на роздуми щодо того як «вбити Під…са (я не прихильник нецензурної лексики, але висловлювання Юрія Винничука, сьогодні як ніколи влучне).

За свій, тепер вже славнозвісний вірш «Убий підораса» Юрій Винничук починає терпіти: нещодавно він написав пояснювальну записку в міліцію. Пояснював нібито свої дії, що спричиняють розбещення Українського суспільства, заклики вбити найсвітлішого українського гаранта та загалом антигромадську поведінку… якщо критика є порушенням закону, невдовзі українська міліція навідається до кожного члена Ради Європи і примусить в доступній формі написати пояснення стосовно критики нашого гаранта. Віриться слабо, але причини на те є…

Зокрема порівняймо рядки з вірша пана Винничука:

«Настала пора, коли кожен із нас
Постав перед вибором часу:
До влади прийшли бандюки й брехуни,
Наперсточники й свинопаси.
Здолали державу і склали до ніг,
П’ючи нашу кров як вампіри,
А їхній пахан, ледь прибитий яйцем,
Веде нас до прірви».

 

А потім плавно перейдемо на офіційно-діловий стиль, обробимо репліки за всіма законами дипломатії і отримаємо декілька фраз характеру схожого на цей:

«Парламентська Асамблея висловлює занепокоєння кримінальним переслідуванням, розпочатим за Статтею 364 та 365 Кримінального кодексу України проти низки колишніх членів уряду» (п. 2); «Це суперечить принципу верховенства права та є неприйнятним» (п. 3); (Хіба не схоже на:«До влади прийшли бандюки й брехуни, Наперсточники й свинопаси»);

«Ці проблеми не є чимось новим та вже давно викликають занепокоєння Асамблеї» (п.5) (Нагадує: «Настала пора, коли кожен із нас Постав перед вибором часу»);  «Асамблея повторює своє глибоке занепокоєння через відсутність незалежності судової системи» (п.6.1); «Асамблея висловлює занепокоєння надмірним застосуванням попереднього ув’язнення (п.7.1) (П’ючи нашу кров як вампіри, А їхній пахан, ледь прибитий яйцем, Веде нас до прірви»).

Або:

«Бандитом він був і бандитом зоставсь
Тепер уже вищого класу.
Бо вже не шапки, а мільйони краде –
Убий підараса».

«Стосовно системних недоліків судової системи, Асамблея шкодує через те, що Україна не реформувала прокуратуру у відповідності до норм Ради Європи (Бандитом він був і бандитом зоставсь), в той час як ця реформа є одним із зобов’язань прийнятих під час її вступу. Внаслідок цього прокуратура залишається інституцією надзвичайно сильно централізованою та такою, що має надмірні повноваження» (п.9).

Чи:

За те що Вкраїну продав ворогам
І заповіти Тараса,
Привів табачню і московських попів –
Убий підараса.
Табачніки правлять свій відьомський бал,
Зійшла, мов зоря, їхня раса.
Ми знову раби й малороси-хохли –
Убий підараса.

«Асамблея з тривогою звертає увагу на повідомлення про швидке погіршення стану здоров’я колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та колишнього в.о. Міністра оборони Валерія Іващенка, які перебувають під арештом, а також про те, що обидва потребують медичного лікування за межами в’язниці. Асамблея просить негайно звільнити обох осіб до завершення судових процесів проти них з причин гуманітарного характеру, а також у світлі її занепокоєння щодо застосування попереднього ув’язнення в Україні. Асамблея також заявляє про своє занепокоєння погіршенням стану здоров’я пані Юлії Тимошенко і закликає владу дозволити без попередніх умов, медичні обстеження і, в разі потреби, лікування незалежними лікарями, за межами пенітенціарної служби» (п.10). (не варто тлумачити, бо опосередковано підходить практично все)

І нарешті:

Коли на тарілочці нас подадуть
Кремлю, що вже плямкає ласо,
То буде запізно, повстань і убий!
Убий підараса!”

«Асамблея ще раз підтверджує свою позицію, яка полягає в тому, що буде неможливо запровадити необхідні для України реформи, щоб виконати зобов’язання перед Радою Європи, без реформування конституції». (п. 13) (Єдина правильна реформа вбити того самого під…са).

Не буду продовжувати, для того щоб не стомлювати читача. Завершу напевне основним…:

Все зводиться до того, що ми або мусимо насправді вбити цього загадкового «Під..са», або заслиненим ротом звинувачувати пана Винничука і Раду Європи у неприйнятній та недалекоглядній поведінці. Вибирати нам самим, але перший варіант мені подобається більше і є трохи логічнішим від другого.

Тим не менше, щоб «Під..са» вбити його необхідно знайти… Хто цей загадковий персонаж здогадатись не так важко і не важливо чи читаєш ти вірш Винничука чи Резолюцію ПАРЄ. Але я не про те. Маю на увазі самий корінь звідки виріс, видряпався на світ, проліз до найвищого крісла цей «Під..с».

Думаю, ви здогадались, що я говорю про кожного з нас (сподіваюсь таки не кожного)! Про тих, хто бере хабар чи тягнеться в кишеню щоб його дати; Того, хто бреше собі і бреше привселюдно; Того, хто запихає голову в пісок; Того, хто мавпує, краде, продається, кривить залишками душі; Того, який йде на компроміс зі злом; Того, що вилазить в нашому повсякденні, виживає обманом, живе в нашій ХатіСКраю, хто волає про несправедливість до себе і мовчить про кривду для інших, того, хто паразитує на чужій праці і сміє себе називати працедавцем,  того, хто німий, коли його слово вирішальне, того, хто вбиває себе залишаючи на своєму місці лише «Під…са».

Той ж основний «Під…с» (гарант всіх «Під…сів») – лише наша збільшена (зменшена) копія…

«Убий підараса!»

 

Олег Вівчарик

Ілюстрації з мережі Інтернет